![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
Пам"ятаєте такий мультик?:)
Тут ще така приємна пісенька...
Тут ще така приємна пісенька...
8 коментарів | Прокоментувати
ПОЗА ПРОСТОРОМ І ЧАСОМ
Щоденник Анни Вінтерс
24 листопада 2009 @ 11:34
23 листопада 2009 @ 14:10
23 листопада 2009 @ 14:00
Час, відведений на карантин, як порядна студентка, я провела за чим завгодно, крім університетських справ.
Мабуть, пора б уже взятися за звітну документацію з практики (правильно, кого цікавитиме, що тої практики через карантин і не було?!).
А ще щось там про магістерську... хоч згадати, яка тема)
набридло навчання. я вже людина сімейне. в мене вже пріоритети інші:)
швидше б цей рік промайнув...
Мабуть, пора б уже взятися за звітну документацію з практики (правильно, кого цікавитиме, що тої практики через карантин і не було?!).
А ще щось там про магістерську... хоч згадати, яка тема)
набридло навчання. я вже людина сімейне. в мене вже пріоритети інші:)
швидше б цей рік промайнув...
22 листопада 2009 @ 19:47
20 листопада 2009 @ 23:53
Одним з безумовних плюсів подружнього життя є те, що доводиться вдосконалювати свої кулінарні здібності, доводячи їх до вершини кулінарного таланту - експерименту і експромту. З останніми двома у мене частенько виникали труднощі.
Але буває, як от сьогодні, купиш щось смачненьке абсолютно спонтанно, а потім сидиш і гадаєш, що ж з ним робити.
От так сиділа я над двома шматочками замороженої форелі. В неті рецепти траплялись або заморочисті, або з інгридієнтами, яких у мене немає (нагадаю, покупка була незапланована).
Поки рибка розморожувалась, в моїй голові сформувався план дій:
Але буває, як от сьогодні, купиш щось смачненьке абсолютно спонтанно, а потім сидиш і гадаєш, що ж з ним робити.
От так сиділа я над двома шматочками замороженої форелі. В неті рецепти траплялись або заморочисті, або з інгридієнтами, яких у мене немає (нагадаю, покупка була незапланована).
Поки рибка розморожувалась, в моїй голові сформувався план дій:
18 листопада 2009 @ 23:11
17 листопада 2009 @ 21:22
Часом людська заздрість не має меж, переростаючи в нечувану жорстокість.
Можливо, люди - тільки бліда тінь самих себе? А те, якими ми їх бачимо, насправді те, якими ми хочемо їх бачити?
Здається, іноді очікування інших щодо нас самих переважає навіть наше власне "Я".
Давайте бачити в людях тільки хороше.
Мабуть, краще в майбутньому розчаруватися в людині, ніж недооцінити її...
Можливо, люди - тільки бліда тінь самих себе? А те, якими ми їх бачимо, насправді те, якими ми хочемо їх бачити?
Здається, іноді очікування інших щодо нас самих переважає навіть наше власне "Я".
Давайте бачити в людях тільки хороше.
Мабуть, краще в майбутньому розчаруватися в людині, ніж недооцінити її...
06 листопада 2009 @ 16:06
Учора зі мною сталася вельми неприємна пригода.
Останні два місяці я купую продукти переважно в магазинчику неподалік мого будинку. Звичайно, виходячи з дому, найзручніше вкинути пакет і гаманець-ключі в рюкзак, щоб, маневруючи торговою залою з кошиком в руках, не ловити сумку, яка постійно падає з плеча (дівчата мене зрозуміють). Я так роблю майже завжди.
Але вчора якийсьзлобний підар дядінька охоронець вирішив показати, хто тут головний... І не хотів пускати мене в магазин, якщо я не покладу свій наплечник в шафку. Мої пропозиції показати вміст рюкзака (ну немає там ніяких продуктів!) і зауваження, що там гаманець (не буду ж я в руках його носити?!) лишились проігноровані.
Я кинула кошик і пішла геть...
Перечитавши купу статтей, форумів і знайшовши відповідні норми в законодавстві, пропоную і вам ознайомитись з вашими правами. Адже насправді ніхто не має право змушувати вас класти речі в шафку при вході в магазин. Ваша відмова не є підставою не пускати вас в торгову залу. І, до речі... Адміністрація НЕСЕ відповідальність за речі, покладені в шафку!
Останні два місяці я купую продукти переважно в магазинчику неподалік мого будинку. Звичайно, виходячи з дому, найзручніше вкинути пакет і гаманець-ключі в рюкзак, щоб, маневруючи торговою залою з кошиком в руках, не ловити сумку, яка постійно падає з плеча (дівчата мене зрозуміють). Я так роблю майже завжди.
Але вчора якийсь
Я кинула кошик і пішла геть...
Перечитавши купу статтей, форумів і знайшовши відповідні норми в законодавстві, пропоную і вам ознайомитись з вашими правами. Адже насправді ніхто не має право змушувати вас класти речі в шафку при вході в магазин. Ваша відмова не є підставою не пускати вас в торгову залу. І, до речі... Адміністрація НЕСЕ відповідальність за речі, покладені в шафку!
( Пам' ятка= )
03 листопада 2009 @ 21:14
Може, пам"ятаєте: у 80х був такий хороший фільмець "Fleshdance" (танок-спалах/ танец-вспышка)
Я от надибала ШИКАРНУ пародію:))
Хто фільм не дивився/ не пам"ятає - раджу спочатку подивитись оригінал (4 хвилинки):
а потім - саму пародію:
Я от надибала ШИКАРНУ пародію:))
Хто фільм не дивився/ не пам"ятає - раджу спочатку подивитись оригінал (4 хвилинки):
а потім - саму пародію:
02 листопада 2009 @ 21:46
Patrick Swayze - She's Like The Wind
Трошки ліричного настрою.щасливі ті, кому присвячують такі пісні. мають бути щасливі...
02 листопада 2009 @ 21:21
Днями прийшло натхнення - помалювала. По-моєму, трохи прогрес є в плані здібностей?:)
02 листопада 2009 @ 21:02
